Микола Петренко – Коляда для кози: Вірш

Йшли від хати і до хати
Прикарпатського села
Хлопчаки колядувати,
І коза між ними йшла.

Хлопчаки бажали щиро,
Щоб родина трудова
Проживала в щасті-мирі,
Як на вигоні трава.

Щоб родила щедро нива,
Щоб у хаті все як слід,
Щоб повіки був щасливий
Український славний рід

Щоб нещастя анітрішки
Не принесли вороги!..—
І несли для нас горішки,
І цукерки, й пироги,

І любов, і щедру ласку,
І з родзинками калач,
Ще й маленьку сіна в’язку
Нашій кізоньці на харч.

А коза тупу ногою,
Наставляє гострий ріг:
— Де торбина з колядою?
Я візьму собі пиріг!..

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Петренко – Коляда для кози":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Петренко – Коляда для кози: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.