Лине-плине коляда,
В коляді якась біда.
В чім причина тій біді?
Плаче кінь у коляді.
Плаче коник, аж рида,
Отака-то коляда.
Тужить, плаче, докоря,
Мовить до господаря:
— Господарю мій, продаш ти мене,
Господарю мій, згадаш ти мене!..
Господарю мій, я ж тебе беріг,
Я ж тебе носив із усіх доріг:
Від шляхетських куль,
від татарських стріл,
Із тобою честь розділив навпіл.
Я ж тебе носив із усіх боїв,
Лиш гарматний грім нам услід гримів.
Господарю мій, серденько сумне:
Продаш ти мене,
згадаш ти мене!..
— Вірний коню мій, добре знаєш сам:
Не продам тебе, коню, не продам!
Не продам коня, не продам добра,
Не продам нарід, не продам Дніпра,
Не продам сльози у своїх очах,
Не продам вогню на семи свічах.
Не продам тебе, коню, не продам,
А коли продам, то загину сам!..
