А у дядька у Івана
Три листи з Афганістану,
Білі-білі три листи,
А четвертий лист крізь морок
Чорний-чорний, наче ворон,
Чорні хмари принесли.
Ми у дядька посівали,
Щастя-долю віншували,
Щастя-долю, світлі дні.
— Навіншуйте ще про сина!..
По щоці тече сльозина: —
Ждать мені його чи ні?..
Ми співали біля хати:
— Треба вірити й чекати!..—
І душив нам груди плач.
Потім ті листи читали,
Потім їли-поминали
Пересолений калач…
