Завіншуймо від воріт,
Посіваймо край порога,
Що в цім домі сто сиріт
Без отцівської підмоги.
Сяє зірка угорі,
В душах зерна проростають.
Може, є десь матері,
Може, десь батьки блукають…
Побажаймо, щоб вони
Пригадали, подобріли..
Чути дзвони з далини,
На долоні птахи сіли.
Тож не треба про біду,
Загадаймо про хороше!
Та й лишім тут коляду,
Що надбали міхоноші.
