(Замість байки)
Кожух (він був на плечах Чабана)
Притьма зустрів на лузі Барана.
— Здоров, Баране! —
Та мовчить Баран…
— Ти що, не пізнаєш своїх краян?
Чень я також колись був бараном!..
Баран же повертається хвостом:
— Ти лиш Кожух і служиш Чабану,
Мене ж кар’єра жде така, що ну!
— Що, барана кар’єра жде? Овва!..
— Мене бере до міста Голова,
Сам говорив, як був учора тут:
Він там синочка пхає в інститут…
— То ти декану підеш на шашлик?
— Дурний Кожуше, прикуси язик.
Шашлик — то звісно, то вже річ така,
Та шерсть у мене ніжна і м’яка:
Із неї ще й дублянку зроблять там!..
Щастить, їй-богу, нині баранам!
