(Жарт)
Старенький Коник-стрибунець
До себе кличе сина:
— Я знаю — близько мій кінець,
А ти ж іще дитина…
То вислухай, що я пізнав
В житті на довгій ниві:
Я літо все протанцював,
Я був такий щасливий!
Та як насунула зима,
Завила хуга клята…
Син усміхнувсь:
— Гай, гай! Дарма
Ти вчив цю байку, тату!
Дивак ти, батьку, далебі —
Вся ж річ в простім секреті:
Було б же танцювать тобі
В ансамблі чи в балеті!..
