Геть же слова про смиренну покору –
Хай їх полуденним громом розтроще!
Брате, ходім на Чернечу Гору,
.Брате, ходім на Тарасову прощу.
Ми там бували і часто й не вперше,
Кожного разу на душу віддяка:
Може, проскаче розгніваний вершник,
Може, святитиме ніж гайдамака?
Там бо, це там із дитиною мати,
Списує хлопчик біблійне «Три царі…»,
Там навчимося богів шанувати –
В гордій любові і в лютій покарі.
Там наші душі ніхто не понищить –
Ми там бували часто і вперше.
Друже, ходім! Це все вище і вище:
Важче іти – тільки ж дихати легше!..
