Сниться, що я не вдома:
Хащі чужинних міст…
Сутність моя зникома –
В храмі чортівськім гість.
Сниться: хула ворожа,
Гаєрський сміх луна;
Сниться, що я не зможу
Вирватись із багна;
Рвати павучі пута,
Кубла повзучих змій:
Доле моя забута,
Раю убогий мій!..
Знаю. Але не треба,
Марні мої труди:
Як я повзу до тебе –
В крові мої сліди!..
Дні – мов жорстока кирза,
Вибілена в парчу.
Знаю, що сплю. Прокинься! –
Сам на весь світ кричу.
Валяться в прах епохи,
Дибиться звіром щем:
Знову повзу. Ще трохи!
Ще, мій пропащий, ще!..