Важиш, хлопче, на пожертву,
Важиш, певно, неспроста:
Ще будують нашу церкву,
Ще ні дзвона, ні хреста,
Ще далеко перші святки,
Ще на небі божа рать, –
Ми ж уже – на торбу латку:
Біля церкви старцювать!..
- Наступний вірш → Микола Петренко – Дід казав
- Попередній вірш → Микола Петренко – Перша дорога