Микола Петренко – Незваний гість: Вірш

— Вріж хліба й сала, жінко мила,
Та підем в гості до Кирила…
— Чи ж їсти у гостях не досить?
— Так нас ще, може, й не запросять…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Петренко – Незваний гість":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Петренко – Незваний гість: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.