Микола Петренко – Орлині гнізда: Вірш

Не зав— лиш зам. Але солідний зам.
І як гніздо узявся будувати, —
То будував, звичайно, вже не сам:
Сам лиш казав, де списувать та брати.

Ось фонди ті, що наче «для села»,
А повернуть то вже вони «для міста»
Возвів — дивіться он! «Гніздо орла»!
Для «незамінного» спеціаліста:

Колони, арки, флюгер — дивина!
Ну як тут не позаздрить чоловіку?
Та ще й коли з широкого вікна
Лунає переможне:
«Кукуріку!..»

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Петренко – Орлині гнізда":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Петренко – Орлині гнізда: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.