Залишившись без сінця,
Вовку заздрила вівця:
Стала б вовком — то вона,
Певно, з’їла б чабана!..
- Наступний вірш → Микола Петренко – Новітні свати
- Попередній вірш → Микола Петренко – Орлині гнізда
Залишившись без сінця,
Вовку заздрила вівця:
Стала б вовком — то вона,
Певно, з’їла б чабана!..