Це якесь несправжнє марево,
Не такого я хотів… –
Паперовий мій кораблику,
Ти на айсберг налетів!..
І ніхто-ніхто не знатиме,
Як воно і що воно:
На борту музика гратиме,
Доки підеш ти на дно!
Туга в серці занімілому,
Бенкетує чорний шал:
Капітан в костюмі білому
З рук не випустить штурвал.
А Дюймовочка з Телесиком –
Не загинули ж бо, ні:
Десь вони – сидять за веслами
У маленькому човні…
Врешті – небо геть розхмарилось,
Звівся вітер-шестикрил –
Паперовий мій кораблику
З шовком маревних вітрил.
