Писано в день відкриття виставки до 70-ліття Ем. Миська і відповідного фуршету
Ну от – прийшла така година,
Коли усіх ти просвітив:
Що глина – це не тільки глина,
В ній зріє ціле царство див.
В ній місце генію й герою,
У ній, неначе наяву –
Один лиш марить булавою,
А той вже держить булаву.
Неначе перед божим люстром
Ці витвори мистецьких мук:
І краля із казковим бюстом,
І мудрий геній всіх наук.
Творці, художники, піїти,
Державці з ради і без рад –
Все товариство, вся еліта
Зійшлись на славний цей парад.
Чи божий дух місив цю глину,
Чи ангел направляв різця –
Вони зійшлись у рать єдину,
Щоб разом прославлять митця.
Щоб заздро в сонмищі веселих
Колег дивитись на столи –
Як щедро ми п’ємо цей келих!
Вони ж своє вже відпили.
