Що з папірцями?! — вони без потреби
Плодяться, плодяться, наче амеби.
Наче ті мухи або ж комарі…
Всюди вони — і внизу, і вгорі…
Всоте дивуєшся: що за дива? —
Пишеш один, — а одержуєш два!
Вдруге напишеш — одержуєш сім!
Далі — вже й ліку не виведеш їм…
Голову сушиш: паперу ж нема,
А папірців отих більше ніж тьма!
Так на городі ростуть бур’яни.
Звідки, до біса, беруться вони?..
Звідки беруться?..
Помовч, недовірку:
Адже ти пишеш також під копірку…
