Микола Петренко – Прийшла: Вірш

Прийшла з волошками, прийшла,
Неначе вогник з-під крила,
Прийшла і стала віддалік,
Очей не видно з-під повік.

Прийшла з ромашками, прийшла,
Сяйнула відсвітом весла,
Сльоза, що й камінь пропече.
Прийшла, схилилась на плече.

Прийшла з трояндами, прийшла –
Із весен, де немає зла,
Прийшла, безгрішна і свята,
Як тінь веселого хреста.

Прийшла із айстрами, прийшла,
Аж похлинулася імла,
Прийшла, немов з-під хмари сніг,
Прийшла, спіткнулась об поріг.

Прийшла, якої я й не ждав,
Прийшла із молодих забав,
Із позабутих запорук,
Прийшла із болю, із розлук.

Прийшла з тюльпанами, прийшла –
О, що це? Хуга замела.
А з хуги свічі золота:
Прийшла на всі мої літа!..

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Петренко – Прийшла":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Петренко – Прийшла: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.