Микола Петренко – Щедрий вечір у Роздолі: Вірш

Щедрий вечір у Роздолі!
Загула хуртеча в полі,
Лиш зоря на видноколі
То далека, то близька.

Там чекає хресна мати,
Виглядає сина з хати:
Щось нема її дитяти,
Чи в хуртечі не блука?..

Що за постать на стежині?
Чи не страшно йти хлопчині,
Щоб засіяти родині,
Побажати всім добра?

Побажати щастя-долі
У веселому Роздолі! —
Хай росте, як жито в полі,
Сили-вроди набира.

Щедрий вечір, добрий вечір!
Чути голос із хуртечі:
«І дорослим, і малечі
Долі щедрої повік!

Щастя-долі, хліба-солі
І пісень усім доволі!»
Щедрий вечір у Роздолі
Провістив нам Новий рік!..

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Петренко – Щедрий вечір у Роздолі":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Петренко – Щедрий вечір у Роздолі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.