Микола Петренко – Сховки: Вірш

З щастям задаремні перемовки,
Все у нім – то сонце, то гроза…
Щастя грає із тобою в сховки,
От зловив – так ніт же: вислиза!..

Заповзає в потаємні шпарки,
Тішиться у хащі лісовій…
Недопитий келих. Недогарки
Свіч, що ставив маревам надій.

Наче в повінь розгойдаю човна.
Молодої дужої снаги:
Гей же, гей! – а даль така невловна,
І кудись щезають береги…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Петренко – Сховки":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Микола Петренко – Сховки: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.