Шукати щастя? Хлопче мій, облиш,
Нехай вже так, щоб жаль і біль застигли…
Що в тебе, серце? Наче не болиш,
І майже що не кровоточать стигми.
І то не дзвін – то опадає лист,
І росяно зоріють павутинки;
Щось каркнув крук – ото такий хорист,
Із припізнілим співом на обжинки.
Прогіркла хмара спогади трясе,
Вони якісь жадливі та нестерпні.
А сонце! Сонце! Сонце – попри все!
Так, часом бликне на принишклі стерні…