Микола Петренко – Шукати щастя: Вірш

Шукати щастя? Хлопче мій, облиш,
Нехай вже так, щоб жаль і біль застигли…
Що в тебе, серце? Наче не болиш,
І майже що не кровоточать стигми.

І то не дзвін – то опадає лист,
І росяно зоріють павутинки;
Щось каркнув крук – ото такий хорист,
Із припізнілим співом на обжинки.

Прогіркла хмара спогади трясе,
Вони якісь жадливі та нестерпні.
А сонце! Сонце! Сонце – попри все!
Так, часом бликне на принишклі стерні…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Петренко – Шукати щастя":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Петренко – Шукати щастя: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.