Запраглось самоти… Куди піти — не знаю:
За кручі, на ставок, до річки чи до гаю?..
Та колос внутрішній утерся до балачки:
— Там скрізь народу тьма! Облиш блюзнірські жарти!
Як хочеш самоти — не пошкодуй троячки,
Весь вечір будеш сам.
— Де?
— В нашому театрі.
- Наступний вірш → Микола Петренко – Чортячі ознаки
- Попередній вірш → Микола Петренко – Щастя не в ті руки
(Оцінок ще немає)