Це чого я смутку повен?
Це чого мені тривога?
Раз прослалася дорога –
То збудуймо срібен човен!
Срібен човен, злотні весла,
Шовком вишиті вітрила:
Мрія обшири розкрила,
В дальню далеч перенесла.
Там земля дивами славна,
Наче церква білостінна:
Там правдива Україна –
Та, яку шукали здавна.
Край веселий, слави годен,
Сяє небо світанкове:
Гей, пливем, пливем, братове!
Злотні весла, срібен човен!..
