— Помер Охрім…
— Господь з тобою!..
Притьмом од чого вмерти б мав?!
— Та, бач, з утробою одною
На двох весіллях побував.
— Не вірю, щоб помер із того:
Він в інституті скільки літ
Брав два оклади — і нічого…
— Так то — гаман, а то — живіт!
- Наступний вірш → Микола Петренко – Суворий начальник
- Попередній вірш → Микола Петренко – Сьогочасні новини, або Трагічне передчуття
(Оцінок ще немає)