А роздум – а розпач! Розраду несе,
І хай похлинається злоба:
Я певен: це проба! Це проба – і все!
Звичайно, невдала – бо проба.
Бо злоба й покута зійшлися в одне,
Добро тут слабе і пропаще.
Це проба невдала – хай кожен збагне:
Стривайте, я витворю краще!
Я все перетерпів – і весь просвітлів,
Я видзвонивсь плодом на вітті:
О, я сотворю іще безмір світів
У цьому бездонному світі!
І ні, не шукайте набитих доріг:
І в часі, і в просторі – різні!
Я гордий! Я витворив, люди! Я зміг!
Прекрасних, як в маминій пісні!
А люди? Там люди не гірші, ніж ви!
В них доля ясні і крилата?
Співай, похлинайся, кохайся – живи!
І віруй у меншого брата!
