Скільки змарновано в тузі й печалі,
Скільки пішло вже із вітром і з димом:
Тільки що й треба – бути звичайним,
Тільки що й треба – бути щасливим.
Тільки що й треба – праці до поту,
Тільки що й треба – радісні вісті,
Тільки що й треба – храм після посту,
Тільки що й треба – вірної пісні.
Тільки що й треба – дружби, любові,
Тільки що й треба – сонця і неба:
Тільки що й треба – правди у слові,
Тільки що й треба, тільки що й треба…
