В сонячну липневу пору,
Влад примірюючи кроки,
Йшов Панько з роботи
Поруч
Із начальником високим.
Йшов із Ними — як на святої
Не балакав — тільки такав,
І раптово — треба ж статись!.. —
Став на їхню тінь, бідака!..
Чи такі діла безкарні?
Так.
Та тільки з того часу
В днини сонячні, безхмарні
Не гуляв Панько ні разу…
