На тернистій життєвій стезі
Як не схибити бранцю побожному:
Маю ангела – так, як і всі,
Маю чорта – дається не кожному.
Звідти зріє моя ненасить
Проминання морозними гонами:
Той нашіптує – інший гарчить,
Той з молитвою – інший з прокльонами.
В чаші радості жменька жалю,
Хоч глибинної правди й не знатиму:
Зненавиджу те все, що люблю,
Сам себе на хрестах розпинатиму.
І допоки не згасне звізда –
Вас обох до єднання простиму:
Ви ж у світ із одного гнізда –
Не віддайте мій пломінь неситому!..
Хтось із вас помахає крилом,
Хтось застрашить жахними веригами:
Ну а так – ми утрьох за столом,
Туманієм над мудрими книгами!..
