Микола Петренко – Творімо: Вірш

Я в раю? Мені в раю не жити,
Не маніть на срібрений дукач:
Я б хотів трудитись і творити,
Я б хотів страждати від невдач;

Потім знову мучитись при слові,
Підбирать щемливі кольори.
Як в раю? В раю пісні готові –
Та вони не з власної жури.

Без жаги творіння – ми страждальці,
Що й добро найвище – не добро.
Тож тепер нам – відрубати пальці,
Що тримали гусяче перо?

Погостили три дні – і доволі,
Знову нас буденне зустріча:
Ми – творці, ми у земній юдолі,
Де уже й немає читача…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Петренко – Творімо":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Петренко – Творімо: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.