Відійде горе, промине,
Затихнуть люті голоси…
А ти запам’ятай одне:
Нічого в Бога не проси!
Молися, кайся, заклинай,
Вестай свою життєву путь,
Та ти навік запам’ятай:
Боги нічого не дають.
Ані тобі, ані мені,
Ні тим, хто в голоді, в нужді,
Ні тим, що гинуть в чужині,
Ні тим, що никнуть, молоді…
І так подякуй небасам
За те, що в світі цім живеш.
Все інше – сам! Не хтось – а сам!
Я теж самотній, гордий – теж!..
