Микола Петренко – У череві кита: Вірш

Золотим серпанком обгорта
Гострий пах нічного звіробою:
Друже мій у череві кита –
Вічно щось трапляється з тобою.

Там, звичайно, непроглядь густа,
Там задуха, протяги шалені.
Друже мій у череві кита,
Ти хоч маєш люлечку в кишені?

Де пливеш ти, повз які міста,
Оповиті сонячною млою?
Друже мій у череві кита,
Не спіши вертатися на волю.

Тут у нас проклята маята:
Чубляться за владу та за статки.
Друже мій у череві кита,
Що чинити, вічні недоладки.

Вибирай – дилема не проста:
Там погано, тільки й тут не краще.
Друже мій у череві кита,
Це б тобі яку чарчину натще?

Друже мій, це вже які літа,
Це які віки лихим гризотам?
Друже мій у череві кита,
Вічно щось не так у нас…
Та що там!..

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Петренко – У череві кита":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Петренко – У череві кита: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.