Микола Петренко – У черзі за щастям: Вірш

Теленовини: у черзі за субсидіями стало недобре літній пенсіонерці. «Швидка» забрала її до реанімації…

Це так, як здогад крізь пітьму,
Це так, немов до горла ніж –
Сам Бог дивується: чому
Ти в довгій черзі тій стоїш?

Це так, як долі міражі:
Ти тут за щастям, чи ж не так?
О ті розбійні платежі
І в тихім серці переляк.

І знов – як здогад крізь пітьму,
Це так крізь хмару сполох б’є:
Сам Бог дивується: чому
Ти, жінко, платиш за своє?

Ти ж оплатила все сповна
Усім своїм тяжким життям:
Тепер ти – божеська жона,
Тобі за все заплатять там.

І вже – ні зла, ні бід, ні лих –
Це так, неначе з пліч гора!
А черга меншає – на тих,
Хто сам в тій черзі догора…

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Петренко – У черзі за щастям":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Петренко – У черзі за щастям: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.