Микола Петренко – Важка пазуха: Вірш

Кладку прокладено через потік.
З кладки у воду упав чоловік.
Впав, і ураз опустився на дно —
Наче його присмоктало воно.

Збігся народ звідусіль до ріки,
Витяглн дядька меткі парубки.

Стали судити-гадать: що за знак,
Чом це він сам не вилазить ніяк?
Тут же по пояс — і вся глибина,
Він же немов присмоктався до дна?..

Врешті знайшовся всезнайко-мудрець:
— В загадці вашій один рішенець:
Гляньте за пазуху дядьку — чень там
Камінь лежить? От і відповідь вам!..

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Петренко – Важка пазуха":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Петренко – Важка пазуха: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.