День який! Для Лелів, для Росав!
День для віри, для краси, для слави.
Ти безсмертний! Ти не воскресав!
Це було щось на зразок забави.
Знов оця, що понад міру, гра,
Золотим видінням в небі кружить:
Вічне зло – що наче помира,
А живе – бо у безсмертних душах.
Вічні наші болі і гріхи,
І причастя, і жага польоту;
Вічні в небі божі пастухи,
І роса, і дощ, і краплі поту.
Ми до правди ближче – хоч на крок,
Та однак – хай буде таїною:
Ти воскрес – чи це для нас урок?
Гра смертельна – хай лишиться грою!..
