Заледве влаштувався в барі,
Не поскупившись на хабар.
(Напевно, справа тут в «наварі»,
Бо то був «алкогольний» бар).
І жив привільно років з пару,
Сприймав життя як божий дар.
Чому ж тепер втікає з бару?
Бо став «безалкогольним» бар.
- Наступний вірш → Микола Петренко – Вовк і Ягня
- Попередній вірш → Микола Петренко – Гальма не страшні
(Оцінок ще немає)