Микола Петренко – Виколядоване яйце-райце: Вірш

А де живе Господар гір?
Напевно, на Говерлі,—
Де дикий птах,
де хижий звір,
Де хмари боки стерли.

А як добратися туди,
До газдівського двору?
Щоб запросить до коляди
У цю колядну пору.

Щоб горам всім завіншувать —
Хай зеленіють гори,
Дзвінкі потоки жебонять,
Пливе добро в комори.

Господар хмари розмете
Густою бородою.
Господар скаже:
— Те-те-те!..—
Він радий колядою.

— Що ж дати вам —
чи те, чи це?
Ви оновили свято!..
А я скажу:
— Яйце-райце,
У тебе їх багато!..

А вже у тім яйці-райці
Ще стародавні чари:
Корови, вівці-баранці,
І череди, й отари.

Там вірний коник мій ірже,
Моя трембіта грає!..
— Невже це все тобі, невже?
Господар гір спитає.

А я скажу, що це для всіх,
Хто чесно потрудився:
— Кладіть яйце-райце у міх,
Рік Новий народився.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Петренко – Виколядоване яйце-райце":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Петренко – Виколядоване яйце-райце: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.