Два крісла мучити — не личить,
Ой, ще доскочиш ти біди:
Ти маєш, звісно, два обличчя,
Та ж не — пробачте — два зади…
- Наступний вірш → Микола Петренко – Щось не те воно
- Попередній вірш → Микола Петренко – Виколядоване яйце-райце
Два крісла мучити — не личить,
Ой, ще доскочиш ти біди:
Ти маєш, звісно, два обличчя,
Та ж не — пробачте — два зади…