Гостре, мов скальпель: різці, лінорити,
В муках таврована плоть… –
Хаос у душах – із нього створити
Більше, ніж вірив Господь!
Хаос, завихрення, вибиті брами,
Протяг – мов з інших небес:
Як це шалено – цими ось руками
Створений Той, що воскрес!
Тобто – подоба. Божа й небожа,
Тобто – щось ліпше, ніж ми!
Діва Небесна – із матір’ю схожа,
Сонце! О, сонце – з пітьми!
Те, що сотворено – віра й зневіра,
Спільне коріння: рости!
Я замалий – у руках моїх ліра
Зводить до щастя мости.
Ще б осідлати коня вороного –
Небо із вітром сплелось!
З хаосу, з хаосу – більше з нічого!
Це коли любиш когось!..
