Ти цей рік в своїй пам’яті визнач –
Рік для болю, для гніву страшного:
Народилося їх сорок тисяч –
Всіх порізали, окрім одного.
І не буде крім нього воскреслих…
Ну а поки – возрадуйся, враже:
Скільки трун понатешують теслі,
Ви не знаєте? Ірод вам скаже.
Сорок тисяч родин у жалобі,
Сорок тисяч – на цвинтарях ями…
Хто іде насупроти їм, пробі?
То три царії щедрих з дарами.
Вони йдуть до осяяних ясел,
Що в них? Миро, і ладан, і вірші.
Хай зросте, як над берегом ясен!
Хай загине – та це вже пізніше.
Шлях від Ірода – шлях до Пилата,
Шлях любові до всіх нас, до ближніх.
Ну а поки така ото плата –
Сорок тисяч!.. О, так: сорок тисяч!..
