Микола Петренко – Запізно: Вірш

Я старий, я віджив своє, звісно,
Це б мені помирати – та пізно:
Вже з кадилиць розвіявся дим…
Я поет – я помру молодим!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Петренко – Запізно":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Петренко – Запізно: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.