Він знявся високо — до неба,
Де слава сім вінків сплела,
Йому вже й читачів не треба, —
Були б лиш лаври та хвала!..
- Наступний вірш → Микола Петренко – Жертва літератури
- Попередній вірш → Микола Петренко – Із чорного ходу
Він знявся високо — до неба,
Де слава сім вінків сплела,
Йому вже й читачів не треба, —
Були б лиш лаври та хвала!..