(Притна-жарт)
Мчав міжгір’ям злодій, гнав коня:
Хай дурна погоня догани!..
Об граніт кресала дзвінко сталь,
Та… — в підкові обламавсь вухналь.
А підкова в гоні дорога —
Ногу скакуну оберіга…
Ніч — вухналь — підкова — бистрий гін…
Кінь затнувся, впав на груддя кінь.
Тут погоня з ночі — гвалт і крик!..
Хитрий злодій кари не уник…
Хтось спита: яка ж у цім мораль?
Просто — злодія спіймав… вухналь.
