Зерно таланту мав поет один.
— Змеліть муки! — відніс зерно у млин.
Що ж, на столі в поета — коровай!..
Читачу, марно віршів не чекай…
- Наступний вірш → Микола Петренко – Жертва літератури
- Попередній вірш → Микола Петренко – Із чорного ходу
(Оцінок ще немає)