Дике місто, змія і потвора,
Академія, форум, дурдом,
Ти стоїш – а вже гине Гоморра,
І кривавиться болем Содом.
Вавилонські обвалені мури,
На трофеях розбещений Рим… –
Не сховати твоєї зажури
За безглуздий аматорський трим.
Переситу зачумлені садна,
Неподільна на всіх булава!… –
Ти танцюєш, страшна і принадна,
І на таці чиясь голова.
Хто ще, хто там розхлюпує келих,
Хто там каже, що мудрість – це гра?
Як це жахно – аж скільки веселих,
А над ними пекельна жура…
Тріумфальної величі крики,
Феєрверком крайнеба сія –
І всміхається страшно і дико
Голова – то твоя? Не твоя?..
