Пам’яті Олени Антонів
Як слово у нашій мові —
Так біль у живих світах.
Без болю немає любові —
Є смерті печать на вустах.
Ген зорі світяться болем,
І знає серце моє,
Що блискавка нервом голим
В живому світі стає.
І ти зрозуміти мусиш:
Якщо у неждану мить
Прокотяться землетруси —
Це значить землі болить.
Це морю явилось і полю
Планетного серця биття.
О болю, всесвітній болю —
Правдива ознака життя!
Не хочу, щоб не боліло —
Хто стати мерцем поспіша?
Хай болем відлунює тіло,
Коли заспіває душа.
