Одна умова є між нами:
Якщо ти мій надійний друг,
Умій прийняти грізні злами,
В яких скресає вільний дух.
Не відвертай від них обличчя, —
Штормами зморений, греби
Туди, куди звитяжно кличе
Веління совісті й доби.
А треба вмерти серед поля —
Вмирай безстрашно, мов пророк.
І знай, що то не наша воля,
А поклик Сонця та зірок.
