Микола Руденко – Ой, наковталися горя ми: Вірш

Ой, наковталися горя ми,
Начудувались химерами!..
Дихати хочу зорями
І захмеліти озерами.

Згиньте, недобрі привиди,
Беріївські прислужники!
А шахраї та паливоди,
Йдіть прибирати нужники.

Цю материнську планету ви,
Кров’ю і потом напоєну,
Дайте любити поетові,
Дайте любити воїну!

Дайте любити, леліяти
Пішому й славному вершнику —
І по-земному мріяти,
І по-небесному вершити.

Дайте упитися вродою
Гордою та щасливою…
Дихати хочу свободою,
Сонцем хмеліти над нивою.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Руденко – Ой, наковталися горя ми":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Руденко – Ой, наковталися горя ми: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.