Зроби: вдягнись з самого ранку,
Як небо пахне ще зірками,
Ти в українську вишиванку,
Живими шитими шовками.
Люби свою сорочку шиту,
В ній України вся родина.
Легенду бережи нажиту,
Вона, – як життєдайна днина!
Злюби, мов світло сонця з ранку,
Що йде до тебе від заграви,
Свою вкраїнську вишиванку,
Злюби – без поспіху й забави.
Тобі всміхнуться хмари сині,
В прийдешнім дні – найкращим
Скажи ще – Слава Україні!
Понад усе її, як любиш.
Вдягни сорочку-полотнянку,
Де ниток барви рукотворні
Іскряться сонцем спозаранку,
Як Україна, неповторні.