Микола Скуба – Вірю: Вірш

Вірю
– зареве Дніпро старий
Дніпрельстанами.
Вірю
– сонце
жвавіш
танцюватиме
по небесних пампасах!
І вся Україна –
з борами, степами,
з Кривим Рогом
і з Донбасом –
стане
індустріально-хліборобським
Донбасом.

Вірю
– авто,
аеро,
електрика,
радіо,
трактор
перескочать на Україні
через американський рекорд.
Вірю –
в силу науки і хімічних реторт,
Вірю –
як в дважди два –
чотири!
Вірю –
в напористість нашу,
що нема їй міри і меж,
в прямоту
ту,
що без “остільки-оскільки!”
І ненавиджу всіх –
хто вірити в майбутнє –
вірить теж,
але ж!
творить його
язиком тільки!
Друзі мої, комсомольці!
Товариші!
Вірю – в темп наш, такт!
Вірю в те,
що майбутнє –
наше.
Хто скаже,
що це – не так?!
Хто –
скаже?!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Скуба – Вірю":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Скуба – Вірю: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.