Микола Сингаївський – Ген понад гонами літ: Вірш

Ген понад гонами літ
пам’ять ще з юності спогади стеле.
Музика. Творення. Хліб.
Чую тебе, моя земле.

Прагне душа до обнов,
мов до засіву щорічного поле.
Пісня. Жадання. Любов.
Чую тебе, моя доле.

Прагнем до звершень, звитяг,
цвітом і плодом наснажуйся, днино.
Віра. Братерство. Життя.
Чую твій клич, Батьківщино!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (1 оцінок, середнє: 5,00 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Сингаївський – Ген понад гонами літ":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Микола Сингаївський – Ген понад гонами літ: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.