Лист облітає.
Зупинюсь.
Послухаю.
І голос осені до серця долетить.
Вона вже над гаями,
вже над луками.
Чи зупиню я дивовижну мить?
Щоб нині заглянути у майбутнє,
на мить минувшину поворушить.
Щоб осінню
весняним знову бути
і все почате
вчасно довершить.
