Микола Сингаївський – Міста виростають із вічності: Вірш

Міста виростають із вічності,
з глибоких тисячоліть…
З небесної таємничості
над Києвом грім гримить.

Міста виростають з прийдешності,
з майбутніх сторіч і днів.
З твоєї, народе, щедрості
над Києвом день завеснів.

Міста виростають з творчості,
з людських трудів і сивин.
І грає промінням зодчості
над Києвом сонця дзвін.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Микола Сингаївський – Міста виростають із вічності":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Микола Сингаївський – Міста виростають із вічності: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.